Кобза в руках козака не просто музичний інструмент, це один із священих атрибутів, або ж клейнодів, завдяки якому він досягав поставленої мети, через проникнення в духовну сутність всесвіту, медитуючи та отримуючи наснагу для подальших змагань. Під багатьма народними картинами – парсунами «Козака Мамая» є надпис: «Сидить козак у кобзу грає, що замислить, то все має…». Цей надпис в закодованому вигляді визначає головне цільове призначення інструмента та спосіб у який козак-характерник досягає матеріалізації задуманого. Лицар-співець – це носій благословеної мудрості, хранитель генетичної пам’яті прадідів, котрий перебираючи пальцями струни кобзи незримо поєднується із іншими світами...
Kobza in the hands of the Cossack is not just a musical instrument, it is one of the sacred attributes, or kleinods, through which he achieved the goal, through penetration into the spiritual essence of the universe, meditating and gaining enthusiasm for further competitions. Under many folk paintings - parsons "Kozak Mamaia" there is the inscription: "Sits Cossack in Kobza playing, that he will design, then everything has ...". This inscription in the encoded form defines the main purpose of the instrument and the way in which the Cossack character reaches the materialization of the intended. Knight-singer is the bearer of blessed wisdom, the keeper of the genetic memory of the great-grandfathers, who, with the fingers of the kobza strings, invisibly combines with other worlds...